Сидерати швидко розвивають листя, яке створює тінь та затримує ріст бур'янів. Крім того, види сидератів (злакові) виділяють речовини, що затримують пророщення насіння, таким чином теж зменшують кількість бур'янів. Загальна інформація (Опис):
У сидератів добре розвинена та сильно розгалужена коренева система, яка сприяє поліпшенню структури ґрунту.
Проникаючи глибоко в ґрунт, коренева система сидератів розрихлює та збагачує повітрям важкі глинисті ґрунти та підтримує від вимивання легкі, піщані.
Деякі сидерати можуть відлякувати шкідників, наприклад: редька пригнічує нематод, гірчиця — паршу.
Крім того деякі зелені добрива мають яскраві квіти, які привертають увагу бджіл, котрі запилюють рослини та сприяють підвищенню врожайності деяких культур.
Сидерати родини бобових живуть у симбіозі з азотфіксуючими бактеріями, які переводять атмосферний азот у зв'язаний стан, що робить його доступним для споживання рослинами.
При використанні сидератів, кількість азоту, доступного для подальших культур зазвичай становить 40-60 % від загальної кількості азоту, що містився в сидератній культурі.
Вплив сидерату на ґрунт:
Збагачує ґрунт азотом.
Вивільняє поганорозчинні фосфати.
Знижує рівень захворюваності.
Зменшує чисельність дротяника.
При осінньому закладенні збагачує ґрунт фосфором, калієм, кальцієм та іншими елементами.
Поліпшує структури ґрунту (вологоємність, нормалізується кислотність, пухкість тощо).
Підвищує активність корисної мікрофлори.
Захищає ґрунт від водної та вітрової ерозії, від перегріву та висушування.
Приваблює бджіл.
Пригнічує зростання бур'янів.
Особливості вирощування:
Насіння закладають у ґрунт на глибину 1-2 см.
Закладення можна зробити граблями, розпушивши ґрунт.
Залежно від необхідності та зручності можна висівається як рядами, так і суцільним посівом.
Осінній посів проводиться восени за 1,5 місяці до настання заморозків.